Затверджено

наказ Міністерства охорони

здоров'я України

19.12.1997 р. N 359

Положення про порядок проведення атестації лікарів

1. Загальні положення

1.1. Атестація лікарів проводиться з метою підвищення відповідальності за ефективність і якість роботи, раціональнішої розстановки кадрів фахівців з урахуванням їх професійної майстерності, досвіду та складності виконуваних робіт. Атестація є важливою формою морального та матеріального стимулювання, спрямована на удосконалення діяльності закладів охорони здоров'я щодо подальшого поліпшення надання медичної допомоги населенню.

1.2. Основним завданням атестації є визначення рівня професійної підготовки лікарів, оцінка трудової діяльності, можливості подальшого використання спеціалістів, підвищення їх кваліфікації.

1.3. Встановлюються такі види атестації:

- атестація на визначення знань і практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання "лікар-спеціаліст";

- атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії;

- атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії.

1.4. Атестація на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання "лікар-спеціаліст" проводиться в комісіях, що створюються при вищих медичних закладах освіти 3-4-го рівнів акредитації та закладах післядипломної освіти.

1.5. Атестація на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційних категорій проводиться комісіями, що створюються при Міністерстві охорони здоров'я України (Центральна атестаційна комісія), Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, санітарно-епідеміологічних станціях Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, Центральній санітарно-епідеміологічній станції на водному транспорті, Центральній санітарно-епідеміологічній станції на залізничному транспорті.

2. Атестація на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання "лікар-спеціаліст"

2.1. Атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності підлягають особи, які закінчують навчання в інтернатурі, клінічній ординатурі або аспірантурі з цієї спеціальності, якщо останні ще не мають сертифіката лікаря-спеціаліста з даного фаху, а також особи, які у порядку, передбаченому наказом МОЗ України від 25.12.92 N 195, допущені до лікарської діяльності та пройшли курси спеціалізації, стажування або інші види підготовки.

Зазначена атестація з присвоєнням (підтвердженням) звання лікаря-спеціаліста має передувати зайняттю особою лікарської посади в закладах охорони здоров'я, що відповідає цій спеціальності, або здійсненню медичної практики за цією спеціальністю на підприємницьких засадах.

( Абзац третій пункту 2.1 розділу 2 виключено згідно з Наказом МОЗ N 221 від 19.05.2003 )

Особи, які не працювали більше трьох років за конкретною лікарською спеціальністю, та особи, які своєчасно не пройшли атестацію на кваліфікаційну категорію або яким відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) другої кваліфікаційної категорії, не можуть займатися лікарською діяльністю з цієї спеціальності без попереднього проходження стажування у порядку, передбаченому наказом МОЗ України від 17.03.93 N 48.

2.2. Склад атестаційної комісії, яка проводить атестацію на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання лікаря-спеціаліста, добирається і затверджується ректором вищого медичного закладу освіти, де проводиться підготовка або перепідготовка лікарів.

Голова комісії призначається із числа висококваліфікованих спеціалістів наказом Міністерства охорони здоров'я України.

До складу атестаційної комісії на правах членів входять: проректор з лікувальної роботи вищого медичного закладу освіти (закладу післядипломної освіти), декан відповідного факультету або його заступник, завідуючі кафедрами, професори або доценти профільних кафедр, спеціалісти органів (закладів) охорони здоров'я, професори і доценти інших закладів освіти, працівники науково-дослідних інститутів, представники профспілкових органів, асоціацій лікарів тощо.

2.3. Для атестації на визначення знань та практичних навиків з присвоєнням (підтвердженням) звання лікаря-спеціаліста у комісію, не пізніше ніж за тиждень до початку її засідання, подаються такі документи:

- письмова заява;

- копії дипломів про освіту та інші документи, що в установленому порядку дають право займати конкретну лікарську посаду;

- заповнений атестаційний листок встановленого зразка (додаток 1).

У комісію можуть бути представлені також інші матеріали, що характеризують підготовку та практичну діяльність особи, яка атестується.

2.4. Атестацію на визначення знань та практичних навиків проводять за спеціальностями, передбаченими Номенклатурою лікарських спеціальностей, та з урахуванням вимог кваліфікаційних характеристик лікарів-спеціалістів, які затверджуються Міністерством охорони здоров'я України.

Лікарем-спеціалістом однієї із спеціальностей, що передбачена Номенклатурою, може бути лікар, який закінчив інтернатуру, магістратуру, клінічну ординатуру або аспірантуру з цієї спеціальності і має сертифікат лікаря-спеціаліста, а також особи, які в установленому порядку допущені до лікарської діяльності, пройшли курси спеціалізації, стажування або інші види підготовки та мають необхідну за програмою теоретичну і практичну підготовку за своєю спеціальністю, володіють сучасними методами профілактики, діагностики та лікування хворих.

2.5. За результатами атестації на визначення знань та практичних навиків комісія приймає такі рішення: присвоїти або відмовити у присвоєнні, підтвердити або відмовити у підтвердженні звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності.

При рівній кількості голосів вирішальним є голос голови комісії.

Результати атестації доводяться до відома атестованого одразу після закінчення засідання комісії.

2.6. Протокол з рішенням атестаційної комісії про присвоєння (підтвердження) звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності затверджується у десятиденний строк наказом по закладу освіти, при якому створена комісія.

2.7. Особі, якій за результатами атестації на визначення знань та практичних навиків присвоєно (підтверджено) звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності, закладом освіти видається сертифікат встановленого зразка (додаток 2), а якій відмовлено в цьому - витяг із протоколу засідання комісії, завірений закладом освіти, - не пізніше трьох днів з моменту затвердження протоколу засідання комісії.

2.8. Рішення атестаційної комісії, за яким особі відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності, може бути оскаржено поданням заяви до Міністерства охорони здоров'я України у двотижневий строк з моменту видачі витягу з протоколу засідання комісії, завіреного закладом освіти.

У таких випадках звільнення особи з посади лікаря-інтерна (стажиста) затримується до прийняття Міністерством відповідного рішення.

2.9. Особа, якій за результатами атестації на визначення знань та практичних навиків відмовлено у присвоєнні (підтвердженні) звання лікаря-спеціаліста з конкретної лікарської спеціальності, може бути прийнята на роботу, за її згодою, на посаду середнього медичного працівника.

3. Атестація на присвоєння кваліфікаційної категорії

3.1. До атестації на присвоєння кваліфікаційних категорій допускаються лікарі-спеціалісти за спеціальностями, передбаченими Номенклатурою лікарських спеціальностей, які працюють за сертифікатом лікаря-спеціаліста та закінчили протягом року перед атестацією передатестаційний цикл в закладі післядипломної освіти або на факультеті післядипломної освіти.

Від передатестаційного циклу звільняються науково-педагогічні працівники кафедр закладів післядипломної освіти і факультетів післядипломної освіти, якщо вони атестуються за профілем кафедри. Ці спеціалісти складають тільки передатестаційний іспит.

Лікарі-спеціалісти, які закінчили навчання в клінічній ординатурі чи аспірантурі і мають необхідний стаж практичної роботи за даною спеціальністю, допускаються протягом року після закінчення навчання до атестації на присвоєння (підтвердження) кваліфікаційної категорії без проходження передатестаційного циклу. Передатестаційний іспит вони складають перед закінченням навчання на кафедрах закладів післядипломної освіти, факультетів післядипломної освіти, на яких створені екзаменаційні комісії за відповідним фахом.

3.2. Комплектування передатестаційних циклів проводиться відповідно до щорічної потреби закладів охорони здоров'я у навчанні лікарів, які підлягають атестації.

Видача путівок на передатестаційний цикл проводиться закладом післядипломної освіти або факультетом післядипломної освіти відповідно до подання органу охорони здоров'я або за особистою заявою лікаря-спеціаліста.

3.3. Після закінчення передатестаційного циклу екзаменаційною комісією, яка створюється на відповідній кафедрі, проводиться іспит. Лікарям, які успішно склали іспит, закладом освіти видається свідоцтво встановленого зразка (додаток 3) з рекомендацією про присвоєння відповідної кваліфікаційної категорії.

Лікарі, які отримали незадовільну оцінку на іспиті, після передатестаційного циклу допускаються до складання повторного іспиту тільки після закінчення нового передатестаційного циклу в порядку, встановленому Положенням, затвердженим наказом МОЗ України від 18.05.94 N 73.

3.4. Лікарі, які бажають пройти атестацію на присвоєння кваліфікаційної категорії, подають необхідні документи в територіальну атестаційну комісію не пізніш як за два місяці до початку її роботи.

В атестаційну комісію подаються: заява лікаря, звіт про професійну діяльність за останні три роки, затверджений керівником установи, в якій лікар працює, копії дипломів, трудової книжки, сертифіката лікаря-спеціаліста або посвідчення про наявність кваліфікаційної категорії, якщо таке було видано раніше, свідоцтво закладу освіти або факультету удосконалення лікарів про складання іспиту після закінчення передатестаційного циклу, заповнений атестаційний листок.

Лікарі, які змінювали місце роботи за останні 3 роки, подають звіти також з попередніх місць роботи, затверджені керівниками цих закладів, при цьому загальний термін перерв у роботі має не перевищувати 3 місяців.

( Абзац третій пункту 3.4 розділу 3 в редакції Наказу МОЗ N 221 від 19.05.2003 )

3.5. У звіті, який лікар готує у довільній формі обсягом не більше 20 сторінок друкованого тексту, викладаються основні функції та особливості його професійної діяльності, показники роботи, передбачені статистичними формами, їх аналіз тощо.

Атестаційною комісією звіт лікаря направляється на рецензію висококваліфікованим спеціалістам.

3.6. Атестаційна комісія виносить своє рішення про присвоєння лікарю-спеціалісту кваліфікаційної категорії на підставі рецензії на звіт, документів, поданих відповідно до п.3.4 та співбесіди зі спеціалістом.

Встановлювати категорії, що вищі ніж рекомендовані закладом освіти або факультетом післядипломної освіти, комісії не дозволяється.

3.7. Кваліфікація лікарів-спеціалістів визначається атестаційною комісією за трьома кваліфікаційними категоріями:

Друга кваліфікаційна категорія

присвоюється лікарям-спеціалістам зі стажем роботи з даної спеціальності не менше п'яти років, які мають необхідну за програмою теоретичну та практичну підготовку за своєю спеціальністю, володіють сучасними методами профілактики, діагностики і лікування хворих.

Лікарям, які працюють у сільських лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях, на посадах лікарів-епідеміологів, паразитологів, лікарів з гігієни праці, гігієни дітей та підлітків, гігієни харчування та комунальної гігієни санепідстанцій, що розташовані у сільських районах, на посадах дільничних терапевтів та дільничних педіатрів, лікарів швидкої допомоги, станцій санітарної авіації, друга кваліфікаційна категорія може бути присвоєна, коли є стаж роботи не менше трьох років.

Перша кваліфікаційна категорія

присвоюється лікарям-спеціалістам зі стажем роботи з даної спеціальності не менше семи років, які мають необхідну за програмою теоретичну та практичну підготовку за своєю та за суміжними спеціальностями, володіють сучасними методами профілактики, діагностики і лікування хворих.

Лікарям, які працюють у сільських лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях, на посадах лікарів-епідеміологів, паразитологів, лікарів з гігієни праці, гігієни дітей та підлітків, гігієни харчування та комунальної гігієни санепідстанцій, що розташовані у сільських районах, на посадах дільничних терапевтів та дільничних педіатрів, лікарів швидкої допомоги, станцій санітарної авіації, перша кваліфікаційна категорія може бути присвоєна, коли є стаж роботи не менше п'яти років.

Вища кваліфікаційна категорія

присвоюється лікарям-спеціалістам, які мають стаж роботи з даної спеціальності не менше 10 років і високу теоретичну та практичну професійну підготовку згідно з програмою, володіють сучасними методами профілактики, діагностики і лікування хворих за своєю та суміжними спеціальностями.

Лікарям, які працюють у сільських лікарських амбулаторіях та дільничних лікарнях, на посадах лікарів-епідеміологів, паразитологів, лікарів з гігієни праці, гігієни дітей та підлітків, гігієни харчування та комунальної гігієни санепідстанцій, що розташовані у сільських районах, на посадах дільничних терапевтів та дільничних педіатрів, лікарів швидкої допомоги, станцій санітарної авіації, вища кваліфікаційна категорія може бути присвоєна, коли є стаж роботи не менше семи років.

3.8. При присвоєнні кваліфікаційних категорій рекомендується дотримуватися послідовності: друга, перша, вища.

3.9. До стажу роботи за спеціальністю для атестації на кваліфікаційну категорію зараховуються період роботи, навчання в інтернатурі, магістратурі, клінічній ординатурі і аспірантурі за цією спеціальністю.

Робота в органах охорони здоров'я, служба у Збройних Силах та інших військових формуваннях зараховується до стажу роботи за будь-якою спеціальністю. Підприємницька діяльність за однією із лікарських спеціальностей, що підтверджується відповідними документами, зараховується до стажу роботи з цієї спеціальності.

4. Атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії

4.1. Атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії підлягають (за бажанням) особи, яким присвоєні кваліфікаційні категорії, в строк до 5 років з дня попередньої атестації.

4.2. Від атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії звільняються вагітні жінки та особи, що знаходяться у відпустці по догляду за дитиною, згідно з чинним законодавством. Термін їх чергової атестації відповідно переноситься.

У випадку виробничої необхідності або з інших об'єктивних причин термін атестації лікарів на підтвердження кваліфікаційної категорії може бути перенесено наказом по органу охорони здоров'я, де має атестуватися лікар на строк не більше одного року.

4.3. Перед атестацією на підтвердження кваліфікаційної категорії лікарі проходять передатестаційний цикл в закладах післядипломної освіти або на факультетах післядипломної освіти і складають іспит згідно з Положенням, затвердженим наказом МОЗ України від 18.05.94 N 73.

У випадках, коли кваліфікація лікаря не викликає сумнівів у членів комісії, атестація на підтвердження кваліфікаційної категорії може проводитися за рішенням атестаційної комісії без проходження передатестаційного циклу.

4.4. Місце проходження атестації лікарів-спеціалістів на підтвердження кваліфікаційної категорії та перелік документів, які подаються для її проходження, зазначено в пп.1.6, 1.7, 3.4, 3.5 даного Положення.

4.5. За результатами атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії комісія приймає такі рішення: підтвердити кваліфікаційну категорію з конкретної лікарської спеціальності або відмовити у підтвердженні категорії.

У разі відмови у підтвердженні кваліфікаційної категорії комісія виносить рішення про її зниження чи зняття.

4.6. При підтвердженні лікарем кваліфікаційної категорії в посвідченні ставиться відповідна відмітка або видається нове посвідчення, коли у попередньому не залишилось місця для відміток.

Лікарям, яким за наслідками атестації на підтвердження кваліфікаційної категорії змінено кваліфікаційну категорію, видаються нові посвідчення, а тим, кому відмовлено у підтвердженні другої категорії,- витяг із протоколу засідання комісії, завірений органом охорони здоров'я у двотижневий строк з дня атестації.

4.7. Рішення атестаційної комісії про відмову у підтвердженні кваліфікаційної категорії (або про її зниження чи зняття) у десятиденний строк доводиться до відома адміністрації за місцем роботи атестованого.

4.8. Оскарження рішення атестаційної комісії про зниження чи зняття кваліфікаційної категорії проводиться у порядку, передбаченому п.3.20 даного Положення.

РУССКИЙ

3.7. Квалификация врачей-специалистов определяется аттестационной комиссией по трем квалификационным категориям:

Вторая квалификационная категория

присваивается врачам-специалистам со стажем работы по данной специальности не менее пяти лет, имеющие необходимую по программе теоретическую и практическую подготовку по своей специальности, владеют современными методами профилактики, диагностики и лечения больных.

Врачам, работающим в сельских врачебных амбулаториях и участковых больницах, на должностях врачей-эпидемиологов, паразитологов, врачей по гигиене труда, гигиены детей и подростков, гигиены питания и коммунальной гигиены санэпидстанций, расположенных в сельских районах, на должностях участковых терапевтов и участковых педиатров , врачей скорой помощи, станций санитарной авиации, вторая квалификационная категория может быть присвоена, когда есть стаж работы не менее трех лет.

Первая квалификационная категория

присваивается врачам-специалистам со стажем работы по данной специальности не менее семи лет, которые имеют необходимую по программе теоретическую и практическую подготовку по своей и по смежным специальностям, владеющих современными методами профилактики, диагностики и лечения больных.

Врачам, работающим в сельских врачебных амбулаториях и участковых больницах, на должностях врачей-эпидемиологов, паразитологов, врачей по гигиене труда, гигиены детей и подростков, гигиены питания и коммунальной гигиены санэпидстанций, расположенных в сельских районах, на должностях участковых терапевтов и участковых педиатров , врачей скорой помощи, станций санитарной авиации, первая квалификационная категория может быть присвоена, когда есть стаж работы не менее пяти лет.

Высшая квалификационная категория

присваивается врачам-специалистам, имеющим стаж работы по данной специальности не менее 10 лет и высокую теоретическую и практическую профессиональную подготовку по программе, владеют современными методами профилактики, диагностики и лечения больных по своей и смежными специальностями.

Врачам, работающим в сельских врачебных амбулаториях и участковых больницах, на должностях врачей-эпидемиологов, паразитологов, врачей по гигиене труда, гигиены детей и подростков, гигиены питания и коммунальной гигиены санэпидстанций, расположенных в сельских районах, на должностях участковых терапевтов и участковых педиатров , врачей скорой помощи, станций санитарной авиации, высшая квалификационная категория может быть присвоена, когда есть стаж работы не менее семи лет.

3.8. При присвоении квалификационных категорий рекомендуется придерживаться последовательности: вторая, первая, высшая.

3.9. В стаж работы по специальности для аттестации на квалификационную категорию засчитываются период работы, обучение в интернатуре, магистратуре, клинической ординатуре и аспирантуре по этой специальности.

Работа в органах здравоохранения, служба в Вооруженных Силах и других воинских формированиях засчитывается в стаж работы по любой специальности. Предпринимательская деятельность по одной из врачебных специальностей, что подтверждается соответствующими документами, засчитывается в стаж работы по этой специальности.

(Абзац второй пункта 3.9 раздела 3 с изменениями, внесенными согласно Приказу МОЗ N 221 от 19.05.2003)

3.10. Врачам-организаторам здравоохранения в стаж работы по специальности "Организация и управление здравоохранением" засчитывается период обучения в клинической ординатуре и аспирантуре по любой специальности.

Врачам, назначенным на должности руководителей учреждений здравоохранения и их заместителей, квалификационная категория по специальности "Организация и управление здравоохранением" может быть присвоена после трех лет работы на этих должностях с учетом стажа работы и квалификационной категории по врачебной специальности, с которой специалист имел соответствующую подготовку.

(Пункт 3.10 раздела 3 дополнен абзацем согласно Приказу МОЗ N 221 от 19.05.2003)

3.11. Врачам по специальности "Медицина неотложных состояний" в стаж работы для прохождения аттестации по этой специальности засчитывается период работы врачом скорой медицинской помощи, врачом-терапевтом, врачом-педиатром, врачом-хирургом, врачом - акушером-гинекологом и врачом-анестезиологом.

Врачам, работающим на должностях детских специалистов, засчитывается стаж работы по этим специальностям в лечебно-профилактических учреждениях для взрослых и наоборот.

Врачам, работающим по специальности "Психиатрия", в стаж работы для прохождения аттестации засчитывается период работы по специальностям "Наркология", "Психотерапия", "Судебно-психиатрическая экспертиза" и наоборот.

Врачам по специальности "Трансфузиология" в стаж работы для прохождения аттестации по этой специальности засчитывается период работы врачом-хирургом станции (отделения) переливания крови, врачом-анестезиологом.

В стаж работы для аттестации по специальности "Гастроэнтерология", "Диетология", "Кардиология", "Ревматология", "Нефрология", "Пульмонология", "Подростковая терапия", "Гериатрия" засчитывается период работы по специальности "Терапия".

В стаж работы по специальности "Неонатология", "Детская гастроэнтерология", "Детская кардиоревматология", "Детская пульмонология" и "Детская нефрология" засчитывается период работы по специальности "Педиатрия".

В стаж работы для аттестации по специальности "Судебно-медицинская гистология", "Судебно-медицинская иммунология", "Судебно-медицинская криминалистика", "Судебно-медицинская цитология", "Судебно-медицинская токсикология" засчитывается период работы по специальности "Судебно-медицинская экспертиза ".

В стаж работы для аттестации по специальности "Рентгенология", "Ультразвуковая диагностика", "Радионуклидная диагностика", "Лучевая терапия" засчитывается период работы по специальности "Радиология".

В стаж работы для аттестации по специальности "Общая практика семейная медицина" засчитывается период работы по специальностям "Педиатрия", "Терапия", "Подростковая терапия", "Медицина неотложных состояний".

(Пункт 3.11 раздела 3 дополнен абзацем согласно Приказу МОЗ N 101 от 10.05.2000)

Период работы на должностях врачей-стоматологов до 1996 года засчитывается в стаж работы для аттестации по специальности "Терапевтическая стоматология", "Хирургическая стоматология", "Детская стоматология".

(Пункт 3.11 раздела 3 дополнен абзацем согласно Приказу МОЗ N 221 от 19.05.2003)

Врачам, назначенным на должности врачей общей практики - семейных врачей, квалификационная категория по специальности "Общая практика - семейная медицина" может быть присвоена после трех лет работы на этой должности с учетом стажа работы и квалификационной категории по врачебным специальностям: "Терапия", "Подростковая терапия "," Педиатрия "," Медицина неотложных состояний "и" Судовая медицина ".

(Пункт 3.11 раздела 3 дополнен абзацем согласно Приказу МОЗ N 221 от 19.05.2003)

3.12. В стаж работы для прохождения аттестации по специальностям "Дезинфекционная дело", "Паразитология", "Бактериология", "Вирусология", "Лабораторная иммунология" засчитывается период работы по специальности "Эпидемиология".

3.13. В стаж работы для прохождения аттестации по специальности "Гигиена труда", "Гигиена питания", "Гигиена детей и подростков", "Коммунальная гигиена", "Радиационная гигиена" засчитывается период работы по специальности "Общая гигиена".

4.3.Перед аттестацией в подтверждение квалификационной категории врачи проходят предаттестационный цикл в учреждениях последипломного образования или на факультетах последипломного образования и сдают экзамен согласно Положению, утвержденному приказом Минздрава Украины от 18.05.94 N 73.

В случаях, когда квалификация врача не вызывает сомнений у членов комиссии, аттестация в подтверждение квалификационной категории может проводиться по решению аттестационной комиссии без прохождения предаттестационного цикла.